Сучасна міжнародна політика вступила у фазу надзвичайно небезпечної турбулентності, спричиненої різким загостренням відносин між Сполученими Штатами Америки та Іраном. Епіцентром цього протистояння стала Ормузька протока — найважливіша стратегічна артерія світової торгівлі, через яку пролягає значна частина глобального морського експорту нафти та нафтопродуктів.
Регулярні інциденти із цивільними танкерами, взаємні силові операції та демонстрація військової могутності з боку Вашингтона й Тегерана поставили під загрозу безперебійність постачань енергоносіїв до ключових регіонів світу. Постійні загрози повного перекриття судноплавства та реальні атаки на комерційні судна змушують провідні державні інституції та судноплавні компанії шукати альтернативні маршрути, проте повноцінно замінити цей транспортний коридор у короткостроковій перспективі просто неможливо.
Стрімке загострення ситуації неминуче спровокувало глибокий транспортний колапс, який уже б'є по ланцюжках постачання та викликає паніку на міжнародних ринках. Експерти та аналітики фінансового сектору попереджають про високу ймовірність повномасштабної світової паливної кризи, якщо сторони конфлікту не знайдуть дипломатичних важелів для деескалації. На тлі військових ударів по інфраструктурних об'єктах та масованих операцій у регіоні ціни на нафту демонструють стрімке зростання, що неминуче тягне за собою дорожчання логістики, авіаперевезень та кінцевих споживчих товарів у всьому світі. Уряди провідних держав проводять екстрені наради задля стабілізації ринків та пошуку механізмів захисту критичної інфраструктури, адже будь-яке зволікання загрожує зупинкою виробництв і довготривалою глобальною рецесією.